Білосніжка і сім гномів

Події останніх тижнів не дають медичній громадськості Вінниччини спокійно спати: де знайти відповідь на гостре запитання про раптове усунення від ректорства Героя України Василя Мороза та рейдерське захоплення влади Народною артисткою України Вікторією Петрушенко. Але мутна вода осідає на дно і виявляється, що всі ці події – не випадковість, а закономірність: Вікторія Петрушенко ішла до цього дня останні десятиліття своєї кар’єри, а рушійними силами завжди були «традиційні цінності» – влада і гроші.

Злети та падіння Вікторії Петрушенко завжди були на видноті преси, телебачення і нагадують політ багатоступеневої ракети: хтось вивів її на орбіту слави в мистецтві, хтось надав їй живильне середовище в медицині, хтось допоміг їй увійти у владні коридори для отримання посади ректора. І кожного разу це були чоловіки з квітами і найкращими намірами допомогти талановитій жінці.

Першим був її перший чоловік, Мирослав, людина мистецтва, меценат і продюсер. Він багато допомагав Вікторії з вокальною кар’єрою, але коли вона досягла максимуму в оперному співі, стала Заслуженою, Народною артисткою України, а потім їх шляхи розійшлися. Перша ступінь ракети вивела на орбіту, спрацювала і була відкинута.

Далі дорога примадонни пролягала по теренам медицини, а шлях до наукових знань і посад допомагали долати нові «меценати і продюсери» - директор Національного інституту хірургії та трансплантології ім. О.О. Шалімова Олександр Усенко. Збулись мрії про докторську дисертацію, професорство, проректорство. Але, як і на сцені, в науці треба «співати» без фальші. А плагіат з російських дисертацій, корупційні дії при зарахуванні в аспірантуру привели до відставки проректора у наукової діяльності Петрушенко Вікторії. Не відпускати ж таку «цінного» спеціаліста – треба створити для професора Петрушенко штучну кафедру ендоскопічної та серцево судинної хірургії, «відкусивши» шматки інших хірургічних кафедр. А коли посада завкафедри стала мала для ростучих апетитів Вікторії Петрушенко, контракт у ректора Василя Мороза наблизився до завершення. Треба шукати нового «штовхача», а зі старим – попрощатись.

Тоді на арену виходить новий старий «папік» - директор Національного інституту серцево-судинної хірургії ім. М.М. Амосова Василь Лазаришинець. Був складений новий план: треба скинути з посади академіка Мороза, який присвятив свої 50 років розвитку ВНМУ, а тепер в долі Петрушенко став перешкодою. Бажано в період війни вписати в біографію одну героїчну сторінку, з’їздити в Херсон для запису в трудовій книжці: «була на фронті» у відрядженні. Так з’явилось знамените фото у газеті «Вінниччина» за 25 січня 2023 року, «я і моя молода команда», Вікторія Петрушенко, як завжди, серед хлопчиків. Наспіх набакир одягнуті кевларові каски, бравурне фото, приклеєне до арки м. Херсон.

Тепер можна подаватись у ректори. Але треба щоб «важковаговик» Василь Лазаришенець відкривав двері у владні кабінети, подав Вікторію Петрушенко, як молоду, перспективну, прогресивну і на рівні Вінниччини, і у МОЗ, і в офісі Презедента. Директор, академік, віце-президент академії наук, колишній міністр охорони здоров’я України, знавець корупційних схем виконав свою місію. Наказами МОЗ ректора Василя Мороза знято з посади, а на Вікторію Петрушенко покладено обов’язки в.о. ректора ВНМУ. Цікаво, як Вікторія Петрушенко буде розраховуватись з Василем Лазоришинцем?

З ректором Василем Морозом теж не церемонилась нова в.о. ректора – нехай іде на пенсію «з вірою в те, що він зможе повністю віддатися науковій роботі» - («Перше інтерв’ю» // 33 канал від 1 лютого 2023 р. С.5). Та і з іншими співробітниками університету не церемониться: одних звільнила «за власним» бажанням, інші поховались по своїм кабінетам, як миші під віником: думають що оминеться. А найбільш «голодні» вишукувались в чергу купити майбутні посади за готовність до колаборації.

Але ж в Україні – війна, боротьба з корупцією, гучні відставки замміністрів, губернаторів… Невже і в ці часи правоохоронні органи закриють очі на формування нових корупційних схем?