Керівництво: як вибирати психотерапевта

Карачинський.doc

Ринок психологічних послуг у країнах пострадянського простору, на жаль, переповнений шарлатанами та некваліфікованими «фахівцями». Велика кількість лайф-коучів, тренерів на щастя, астропсихологів, парапсихологів нагадує минулу моду здобувати професію юриста та економіста. Я виділив необхідні та важливі критерії, які варто врахувати під час виборів психотерапевта.

Неодхідні

Освіта

Як набувається психотерапевтична освіта?

Відповідно до Страсбурзької декларації 21 жовтня 1990 року психотерапія – незалежна та вільна професія. Психотерапевт – спеціаліст, який:

• має підготовку у різних галузях гуманітарних та суспільних наук [не тільки медицини];
• отримав додаткову психотерапевтичну освіту відповідно до зазначених вимог до неї.

У сучасних реаліях психотерапія – субспеціальність. Тобто, порівняно з тим розумінням сутності психотерапії та вимог до здобуття спеціальності, які існували в пострадянських країнах майже до кінця ХХ століття, як безальтернативні, у Страсбурзькій декларації задекларовано інше бачення. Насамперед різниця полягає у допущенні до освіти ширшого кола фахівців. На цей документ орієнтовано багато професійних спільнот психотерапевтів [в Україні — Українська спілка психотерапевтів].

У той самий час слово «психотерапевт» використовується для позначення фахівців, які здобули освіту у сфері однієї з методів психотерапевтичної практики. Наприклад, у Німеччині психотерапевтами згідно із законом мають право називатися лише люди з вищою психологічною або медичною освітою, які додатково пройшли навчання психотерапевтичним методам. Перші називаються «психологічний психотерапевт» [нім. Psychologischer Psychotherapeut], другі «лікарський психотерапевт» [нім. Ärztlicher Psychotherapeut].

В Україні обов'язковому ліцензуванню підлягає лише медична психотерапія. Психологічне консультування психотерапевтів без медичної освіти не регулюються лише на рівні закону. Недолік такого підходу в тому, що можуть трапитись шарлатани. Але також є у цьому величезна перевага — відсутність бюрократії та корупційних купівель ліцензії. Ринок регулює себе сам. Не допомагаєш – до тебе не йдуть, допомагаєш – тебе рекомендують.

Скільки часу потрібно на навчання?

Навчитися консультувати не так просто. Для цього потрібно багато практики та супервізії, також важлива якісна теоретична підготовка. Багато шкіл, навчаючи психотерапії, закидають студентів теорією, яка без паралельної практики часто виявляється марною. Згадайте свою університетську освіту і скільки отриманої там теорії вам допомогло у майбутній професії?

Коли я здобув психологічну освіту в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка [5 років для ступеня магістра], мені давали багато теорії. Такі предмети, як "Екологія", "Основи безпечної життєдіяльності", та ж "Історія психології" мені ніяк у практиці не знадобилися.

Поцікавтеся кількістю годин освіти потенційного психотерапевта. Вам можуть відповісти: "Я навчався 4 роки", але це навчання могло складатися із двох зустрічей на рік по 12 годин. Як викладач психотерапії, можу сказати, що для базового становлення психотерапевта потрібно щонайменше 150 годин.

Висновок: уточніть метод, у якому працює психотерапевт. Це може бути інтегративна, клієнт-центрована, когнітивно-поведінкова психотерапія, логотерапія тощо. На сьогодні існує від 450 до 800 форм та методів психотерапії. Чим довше навчається психотерапевт, тим краще. Я почав навчатися психотерапії з 2010 року і навчаюсь досі. Вік живи вік учись :)

Досвід клієнтської роботи

Не питайте, скільки років психотерапевт консультує, дізнайтеся приблизні години його практики. Запитувати "скільки років" — марно, адже за рік можна провести лише одну консультацію. Чим довше психотерапевт консультує, тим краще.

Особиста терапія

Багато студентів йдуть навчатися психотерапії, щоб краще розібратися у собі. Особиста терапія важлива для того, аби зрозуміти, наскільки "пропрацьований" псхиотерапевт. Психотерапевту, з яким ви працюєте, важливо бути внутрішньо збалансованим, аби не думати в цей час про свої проблеми і ефективніше допомагати вам.

Для сертифікації психотерпевту більшості напрямків психотерапії достатньо 50-100 годин особистої терапії. Для членства в асоціаціях психотерапевтів – від 200 годин.

Я вважаю, що кілька років особистої терапії для базового опрацювання вистачає. Але якщо психотерапевт розібрався і терапевтувати особливо нічого — особиста терапія не є такою необхідною. Я за особистою терапією зараз звертаюсь не частіше за чотири рази на рік, тому що навчився вибудовувати відносини зі світом так, щоб проблеми не виникали, а якщо й виникали — швидко вирішувалися.

Супервізія

Супервізія є вкрай важливою під час навчання, коли студент стає професіоналом. Це взаємодія професіонала з більш досвідченим психотерапевтом, з метою спільного аналізу консультацій, звернення уваги на помилки або недоробки.

Після отримання психотерапевтичного утворення супервізія також важлива у випадках, коли психотерапевт залишається незадоволеним своїми консультаціями. Супервізія допомагає побачити помилки психотерапевтів. З часом "око може замилитись" і погляд іншого професіонала в таких випадках украй важливий.

Для сертифікації достатньо 40-50 годин супервізії. Для членства в асоціаціях терапевтів потрібно від 200 годин супервізії.

Я супервізії приділяю близько 10-20 години на рік.

Важливі

Наукова ступінь

Наявність наукового ступеня психотерапії, психіатрії, психології необов'язково впливає якість консультативної роботи. Науковий ступінь — показник того, що психотерапевт розібрався на науковому рівні в якійсь важливій для нього темі. Особливо цінно, якщо його дисертація була пов'язана із психотерапевтичною практикою.

Наприклад, моя дисертація була спрямована на вивчення втрати сенсу ветеранів бойових дій після війни та психотерапевтичної роботи з цією проблемою у діалектичних методах психотерапії. Тут для мене було важливо подивитися, який науковий ефект дасть психотерапія з діалектичною методологію ведення психотерапії. Досі клієнти з проблемами втрати сенсу життя особливо для мене цінні та цікаві.

Викладацька та наукова діяльність

Викладання – свідчення впевненості у собі. Навчання учнів не тільки краще допомагає структурувати свої знання, а й засвоїти предмет викладання [психологію, психотерапию].

Наукова діяльність — приклад того, що психотерапевт не зупиняється на своїх знаннях, а хоче заглибитись та розвинути їх у цікавих йому напрямках.

Вибираючи психотерапевта — поцікавтеся, чи він викладає, чи пише якісь статті. Якщо так, попросіть почитати!

Членство у професійних спільнотах.

Наведу приклад однієї власної клієнтки. Вона відвідувала психотерапевта більше року, але результатів не було. Коли клієнтка захотіла піти і сказала це психотерапевту, її не хотіли опускати і казали: "Давай проведемо сесію, розберемо причини твого бажання піти" за її гроші! Коли вона пішла, їй написали: "Тобі ніхто не зможе допомогти".

Така поведінка – грубе порушення етичного кодексу психотерапевта. Якщо психотерапевт перебуває у професійних спільнотах [Українська спілка психотерапевтів] його можуть звідти виключити етична комісія спільноти за таку поведінку. А це втрата репутації у професійному середовищі.

Також психотерапевтичні спільноти – додаткове джерело професійного зростання.

На що звертати увагу на першій зустрічі з терапевтом

Насамперед – особистість терапевта незалежно від методу. Якщо є довіра, симпатія та відчуття, що ви рухаєтеся в правильний бік з першої зустрічі – це та людина, з ким варто продовжувати. Якщо з першої зустрічі немає ефекту і незрозуміло, що взагалі це було [нажаль, таке часто буває], треба бігти подалі.

Якщо говорити про ефективність методів, то ось моя думка:

Проблеми страхів, залежностей, соціальних проблем, неврози краще вирішувати у КПТ. Депресія, комплекси, проблеми сенсу життя, травми – Юнгіанський аналіз, Логотерапія, Екзистенційна терапія, Клієнт-центрована терапія.

Діаналіз — інтегративний напрям психотерапії, у якому я консультую, є універсальним. Підходить у вирішенні багатьох проблем.

Як визначити початківця та досвідченого психотерапевта?

Є кілька показників, на які варто звернути увагу: впевненість, рекомендації, ціна.

Початківець психотерапевт недостатньо впевнений у собі через малий досвід. Він може просити до зустрічі розповісти про проблему, щоби краще підготуватися. Його не рекомендують, тому що він не встиг допомогти великій кількості клієнтів [це не означає, що він допомагає гірше досвідченого психотерапевта]. Він бере невеликі суми за свої сесії чи працює безкоштовно для накопичення досвіду.

Перевага психотерапевтів-початківців — висока залученість у клієнта, незашторене мислення [ім легше увійти в стан Tabula rasa перед сесією], ціна.

Досвідчений психотерапевт упевнений у собі. Якщо він просить сформулювати запит двома словами перед сесією, швидше за все це для розуміння своєї компетенції в роботі з вашим запитом. Або відразу скаже, з чим він не працює. Досвідченого психотерапевта частіше рекомендують, оскільки він допоміг велику кількість людей, це впливає його завантаженість, отже, і ціну.

Недолік досвідченого психотерапевта — до нього складно потрапити на екстрену сесію та висока ціна.

Чого варто побоюватись!

Кількість сертифікатів на сторінці психотерапевта. Багато психотерапевтів засипають свої сайти різними сертифікатами: "брав участь у таких конференціях", "був учасником такого тренінгу" і позначають себе великою кількістю регалій: "психолог, психотерапевт, лайф-коуч, бізнес-тренер, астропсихолог, учасник 6 сезону битви екстрасенсів, срібний призер реаліті-шоу "Швидка психологічна допомога" на телеканалі "Овочевий".

Достатньо 2-3 дипломів: про вищу психологічну або медичну освіту, психотерапевтичний напрям та за наявності науковий ступінь, вчене звання [PhD, доктор наук; доцент, професор].

Це відбувається через нездорове самолюбство, невпевненість або бажання підвищити свою значущість в очах іншого.

Також не рекомендую звертати увагу на відгуки клієнтів на своїх сторінках. Погані відгуки ніхто публікувати не буде. А якщо вибирати про себе тільки хороші відгуки, то читач буде схильний до когнітивного спотворення "Евристика доступності".

Це керівництво не варто сприймати як доктрину. Воно написано суб'єктивно, з позиції нормального розподілу. Винятки можуть бути!

Задати питання, записатись на консультацію: t.me/vbobo, oleksii.karachynskyi@gmail.com

Сайт: oleksiikarachynskyi.com

Мої соціальні мережі: Telegram, Instagram, Facebook, Youtube