Псалми i танцi, Псалом 132

Дегтю много, — негромко, но прямо проговорил Гоголь...
[Гоголь о таланте и поэзии Шевченко] Г. П. Данилевский, Из литературных воспоминаний (Исторический вестник, 1891)

132.

Чи є що краще, лучше в світі,
Як укупі жити,
Братам добрим добро певне
Пожить, не ділити?
Яко миро добровонне
З голови честної
На бороду Аароню
Спадає росою
І на шитії омети
Ризи дорогої;
Або роси Єрмонськії
На святії гори
Високії Сіонськії
Спадають і творять
Добро тварям земнородним,
І землі, і людям, —
Отак братів благих своїх
Господь не забуде,
Воцариться в дому тихім,
В сім’ї тій великій,
І пошле їм добру долю
Од віка довіка.

Тарас Шевченко, Давидові псалми / Псалмы Давида (1845)

Александр Маноцков Олександр Маноцков, «Псалми i танцi» (2018) — це дванадцять пісень, написаних російським композитором на вірші українських поетів різних епох.

Есть ли что лучше, краше в мире,
Чем вместе трудиться,
С братом добрым добро править
И добром делиться?
Словно миро, что пахучей,
Чистою росою
На бороду Аарона
Стекает порою
Иль на ризы драгоценной
Шитые узоры;
Или росы ермонские,
Нам радуя взоры,
Ниспадают на святые
Сионские горы,
Творя добро разным тварям,
И земле, и людям, —
Так и братьев своих добрых
Господь не забудет,
Воцарится в доме тихом,
В семье дружной, светлой,
И пошлет им счастье-долю
На многие лета.

Перевод с украинского: Леонид Вышеславский